Літо і час

Що таке час? Рідко хто ставить собі таке запитання. Час біжить, час тече, час минув. Ніби як, зрозуміло і питання ні до чого ставити.

Подорожуючи, особливо автомобілем, відчутно, що дорога з дому до точки призначення завжди здається довшою, ніж назад. А чому?

Час у дитинстві сприймається зовсім інакше, ніж у дорослому віці. Чому?

А сьогодні, 1 серпня, на мене прямо накотило відчуття шкільних канікул, які одразу після закінчення навчального року здавалися безмежними і безмежними, попереду ціле літо!!!!

І справді, час ліниво перекочувався через день, день вміщував безліч приємностей і пригод, раптових сюрпризів, очікування дива, адже піти з батьками до кав'ярні на морозиво - це ж диво! І вечірні плани на наступний день вміщували стільки, що неможливо вмістити навіть в один чудовий літній день. Не знаю, як ви, але я навіть запах квітів і трави відчула.

Я росла у величезному старому одеському дворі, посередині якого був садочок, за яким ми, діти, з великою насолодою доглядали, ростили квіти, посипали піском доріжки, насолоджувалися літом. А вже 1 серпня раптом усе змінювалося. З одного боку залишалася ще третина канікул, а з іншого, вже було видно закінчення літньої пригоди і необхідність йти до школи і змінювати графік і залишити незакінченим будівництво величезного куреня і садові роботи :) 21 серпня - мій день народження. І це вже був «третій сигнал у театрі», скоро розкриється завіса і почнеться нове життя, по-своєму прекрасне, але вже зайняте турботами і відповідальністю. І, знаєте що, з 1 по 21 серпня час уже мчав, хоч як би ми розтягували його справами, все одно думки вже прагнули до школи, все частіше думалося про те, що на нас чекає.

Усіх із початком закінчення літа! Все-таки таки цікава категорія час!

Усім гарного настрою!!!!!

Тетяна Буданцова